М’Я́ЛЬНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до м’я́льник.

М’Я́ЛЬНИЦЯ², і, ж. Ручний пристрій, яким мнуть, обробляють шкіру.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 838.

М’я́льниця, ці, ж. Ручной приборъ для мятья кожъ. Части его: стовп — деревянный столбъ, вставленный въ колоду — постамента съ пяткой, — на которой столбъ вращается; надѣтый на столбъ круг — деревянный дискъ съ крилами — рукоятками; шпилі з рогачиками — палки съ головками, вставленными въ дыры на кругѣ для зажиманія кожи; рівчак — каналъ въ столбѣ, въ который вкладывается кожа и прижимается сверху вторымъ кругомъ. Вас. 159.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 459.