Про УКРЛІТ.ORG

м'якушка

М’ЯКУ́ШКА, и , ж.

1. М’яка частина хліба та хлібних виробів, що міститься під скоринкою. Балика добре перев’язав її [рану], покривши м’якушкою хліба і павутинням (Тулуб, Людолови, І, 1957, 37).

2. перен., ірон., зневажл. М’якосердий, добрий (про людину). — Я, бачте, такий чоловік — м’якушка, що нехай де яка пригода, або журба, або смуток, то зараз там мої і жалощі… (Вовчок, VI, 1956, 271); — Ах, — скрикнула Густя, — він умлів! — І заломила руки. — Не бійся.. ти, м’якушко — відказав Густав,— нічого такому злодієві не станеться! (Фр., III, 1950, 375).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 838.

М’яку́шка и мняку́шка, ки, ж.

1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м’якушку. Грин. І. 296.

2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м’якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. МВ. (КС. 1902. X. 155). Ум. М’якушечка и мнянушечка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 458.

вгору