М’ЯЗГА́., и́, ж. М’яка подрібнена плодоовочева маса, підготовлена для переробки. Сік одержують віджиманням м’язги коренів буряків (Допов. АН, 4, 1954, 267).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 836.