М’ЯЗ, а, ч. Тканина живого організму, здатна скорочуватися, забезпечуючи функцію руху частин тіла; мускул. Хвилина очікування, під час якої дрижать нерви, в такт стискаються м’язи під звуки.. коломийки (Фр., VI, 1951, 224); Так я йду, аж доки м’язи мені не починають слабнути (Мик., II, 1957, 66); М’яз серця має здатність скорочуватись і розслаблятись — розтягуватись (Заг. догляд за хворими, 1957, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 836.