ЛІЦИТУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., діал. Пас. до ліцитува́ти. Мені припала задача заявити одному вбогому мужикові.., що його господарство має ліцитуватися (Коб., І, 1956, 443).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 533.