ЛІЦЕ́Й, ю, ч.

1. У царській Росії — середній, іноді вищий чоловічий учбовий заклад для привілейованих верств населення. Дворяни неохоче віддавали дітей до гімназій. Через це уряд організував поза загальною шкільною системою дворянські ліцеї (Іст. СРСР, II, 1957, 102).

2. У деяких країнах Західної Європи — середній, іноді вищий учбовий заклад.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 533.