ЛІФТЕ́Р, а, ч. Робітник, що обслуговує ліфт. І я влетів з трояндами в кабіну, Де усміхався приязно ліфтер (Рильський, II, 1960, 225).

ЛІФТЕ́РКА, и, ж. Жін. до ліфте́р.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 532.