ЛІТО́ТА, и, ж. Один із засобів підкреслення виразності мови, побудований головним чином на применшенні якої-небудь ознаки предмета; протилежне гіпербола. Поруч з гіперболою в народній сатирі застосовується, хоч і не так часто, літота (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 48).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 531.