ЛІ́ТКО, а, с; рідко. Пестл. до лі́то 1. На далекі заробітки Всіх синів повиряжа [повиряджа удова], В люту зиму, в теплі літки (Граб., І, 1959, 505).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 530.