Про УКРЛІТ.ORG

література

ЛІТЕРАТУ́РА, и, ж.

1. Уся сукупність наукових, художніх і т. ін. творів того чи іншого народу, періоду або всього людства. Хоч він всеньке літо сидів над книжками, писав диктанти, розв’язував задачі, читав літературу, конспектував.. — він все ж таки ловив себе на тому, що такий-от розділ знає гірше, ніж інший (Тют., Вир, 1964, 52).

2. Вид мистецтва, що зображує життя, створює художні образи за допомогою слова. Як би там не було, а література моя професія (Л. Укр., V, 1956, 20); Щось сильне тягне мене до літературної праці — і літературі я відданий цілою душею (Коцюб., III, 1956, 282); Література є найпоширенішим і найбільш доступним видом мистецтва (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 7); // Сукупність творів цього виду мистецтва. Журнала вже десятий рік і в очі ні одного не бачив і не знаю, що там і діється, в тій новій.. літературі (Шевч., VI, 1957, 130); Настуся записалася в якусь школу, щоб довчиться французької мови та вислухать курс французької літератури (Н.-Лев., IV, 1956, 429); Великого творчого значення набула свідома орієнтація художника — на противагу колишній національній відокремленості й замкненості — на використання досвіду братніх літератур (Про багатство л-ри, 1959, 45); // Літературна діяльність, процес творення художніх творів за допомогою слова. Хтось.. не хоче навіть до роботи братись, а властиве треба, і погода саме літературі сприяє (Л. Укр., V, 1956, 343).

Худо́жня літерату́ра — те саме, що літерату́ра 2. Художня література є одним з наймогутніших засобів людського пізнання (Іст. укр. літ., І, 1954, 9).

3. Сукупність друкованих творів певної галузі знань, з певного питання. Література про Маркса і марксизм надзвичайно велика (Ленін, 21, 1950, 63); З допомогою мемуарної літератури нерідко розкриваються цілі важливі сторінки літературного руху (Рад. літ-во, 1, 1962, 134); В парку була влаштована виставка технічної літератури (Рад. Укр., 27.VІІІ 1959, 3); // розм. Друковані твори; книжки. В кімнаті м’які меблі, стіл, завалений літературою (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 529.

вгору