ЛІСОКРА́Д, а, ч., розм. Той, хто краде ліс (у 2 знач.). — Так проморгали лісокрадів? Добру маю охорону! (Стельмах, Хліб.., 1959, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 525.