ЛІСНИКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до лісни́к. — Хвора за сім кілометрів звідси, це — лісникова жінка (Донч., VI, 1957, 330); // Належний лісникові. Увесь день стояла в лісниковій хаті рожево-золота темрява (Вас., II, 1959, 143).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 523.