ЛІСНИ́К, а́, ч.

1. Лісовий сторож. Вона ходила в ліс, де стояли готові зруби, .. і розпитувала про ціни в лісників (Коцюб., II, 1955, 25); Гості — лісники й лісничі.. розмовляли один з одним (Донч., VI, 1957, 540).

2. рідко. Те саме, що лісівни́к. Лісник знайомий єсть у мене Він до щеплювання має хіть велику (Рильський, III, 1961, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 523.