ЛІРИ́ЗМ, у, ч.

1. Ліричний характер, ліричний зміст (творів мистецтва). З порівняннями, на мою думку, треба обережніш обертатися. Я думаю, що вони часто шкодять ліризмові твору (Сам., II, 1958, 449); Ліризм, особисте ставлення автора до змальованого світу освітлює то теплим, ніжним сяєвом любові, то загравою гніву і ненависті майже всі сторінки "Кобзаря" (Рильський, III, 1956, 235).

2. розм. Ліричний настрій. Розповідь його була.. то злегка глумлива, то сповнена теплого ліризму (Кол., Терен.., 1959, 225).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 521.