ЛІ́ПЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ліпи́ти 1. Вони з нахабністю ярмаркового фокусника пропонували товари своєї фірми: ..китайські шовки, приладдя для автоматичного ліплення вареників (Вільде, Сестри.., 1958, 120); Кропивницький суворо дотримувався принципу добірності репертуару і життєвої правдоподібності в сценічному ліпленні образу (Збірник про Кроп., 1955, 88); Зрозуміло, що епічний жанр ставив перед письменником дуже високі художні вимоги щодо композиції, ліплення характерів (Про багатство л-ри, 1959, 247).

2. Те, що зроблене з пластичних матеріалів або за моделями з цих матеріалів. Поклавши на чоло руку, мовчки дивилась [Ганна] в стелю, прикрашену ліпленням (Гончар, Таврія, 1952, 328).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 520.