ЛІНИ́ВСТВО, а, с. Те саме, що ліни́вість. Видно, прогнала жінка його за лінивство, за грубіянство, хоч він нікому й не признається (Барв., Опов.., 1902, 500); — В лінивстві та в теплі чорти з блохами плодяться (Козл., Ю. Крук, 1957, 360).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 517.

Ліни́вство, ва, с. Лѣность, лѣнь. Допікали його за недбалість, за лінивство. Левиц. І. 425. Прогнала жінка його за лінивство. Г. Барв. 500.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 369.