ЛІ́КТОР, а, ч. У Стародавньому Римі — особа, що супроводжувала і охороняла представників вищої адміністрації. В Римі свято.. Жерці і ліктори стоять Круг Капітолія (Шевч., II, 1953, 271).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 514.