ЛІКВА́ЦІЯ, ї, ж., мет. Неоднорідність хімічного складу твердих сплавів, що виникає при їх застиганні. Ліквація [ливарних матеріалів] призводить до неоднорідності структури виливки (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 178).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 513.