ЛІКА́РСТВО, а, с., розм., рідко. Те саме, що лі́ки. Та пішов милий од хати до хати Своїй милій лікарства шукати (Чуб., V, 1874, 406); Не приймаю жадних лікарств, опріч крапель з конвалії (Коцюб., III, 1956, 449); — Накосився на болотах, заробляючи нещасну копійчину в куркульні. Так останнє тепер збуваю на лікарство та натірки (Стельмах, II, 1962, 409).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 513.

I. Лі́карство, ва, с. Медицинская наука, медицина. Єзуіти… вчились лікарства. Стор. МПр. 83.

II. Ліка́рство, ва, с. Лѣкарство. Лікар з лікарством, а Бог з поміччю. Ном. № 8416.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 368.