ЛІВША́, і́, ч. і ж. Той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою. — Ви помітили, в якій руці він тримав ножа? У лівій руці. Він, значить, лівша (Ю. Янов., II, 1958, 130); — Вона лівша. У неї, видно, щось із правою рукою (Головко, І, 1957, 447).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 508.

Лівша́, ші, об. Лѣвша. Харьк. Вона лівша: усе лівою рукою робить, а їсть правою. Богодух. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 367.