ЛЯ́ХІВКА, и, ж.

1. іст. Те саме, що ля́шка. Поженив пан наших хлопців на ляхівках покоївках, що пані привезла з-під Варшави (Н.-Лев., І, 1956, 131).

2. Вид вишитої, вимереженої прошви на жіночих та чоловічих сорочках. Хусточка у пояса мережована: і ляхівка з-під плахти, тож [теж] вимережована й з китичками (Кв.-Осн., II, 1956, 26); Потрійна ляхівка вживається як узор у жіночих сорочках, скатертях, рушниках (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 582.

Ля́хівка, ки, ж.

1) Полька. Левиц. І. 161, 209.

2) Прошвенный узоръ въ женской или мужской рубашкѣ, родъ мере́жки; различныя названія ляхівки: ля́хівка на з, 4, 5, 6, 7, 9 дірочок, — ціле коліща, — цілий збан, — хрестичками, — кругла наши́ванка, — ко́са, — кругла, — хрещата, — рішіточка. — прутик. На рукавахъ мужской сорочки бываетъ мережка з ляхівкою. Чуб. VII. 415. Кв. І. 6, 143.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 393.

ля́хівка — національний узор на прошві у жіночій або чоловічій со­рочці, рід мережки; на рукавах чо­ловічої сорочки буває мережка з ляхівкою.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 346.