Ляхопа́нський, а, е. Шляхетско-польскій. Встрѣчено у Кулиша. (Київ) піймався був у руки ляхопанські. К. Дз. 156.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 393.