ЛЯСКОТІ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. ляскоті́ти¹ і звуки, утворювані цією дією.

ЛЯСКОТІ́ННЯ², я, с. Дія за знач. ляскоті́ти² і звуки, утворювані цією дією. Вона.., не бажаючи поступитись перед кимсь пріоритетом пильності, глушила своїм ляскотінням усіх (Баш, Надія, 1960, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 582.