ЛЯКЛИ́ВО. Присл. до лякли́вий. Борись з неправдою та злом!.. Не жди вінка, не жди пошани, Не повертай лякливо вбік! (Граб., І, 1959, 557); В очеретах лякливо кахкали лиски, тріпотінням крил сповіщаючи, що вони нас запримітили (Досв., Вибр., 1959, 406); * Образно. В потуманілій від куряви хаті лякливо мигтів каганець (Горд., II, 1959, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 579.