ЛЮЦИ́ПЕРОВИЙ, а, е. Прикм. до люци́пер. Скоро вже стояла перед кожним гультяєм посудина, і всі взяли до рук те вогнисте люциперове питво (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 359).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 575.