ЛЮЦЕ́РНОВИЙ, а, е. Прикм. до люце́рна. Люцернове насіння; // Вигот. з люцерни. В ряд розставлені самогодівниці для засипки сухої дерті з різних сумішей зернових культур і сінного люцернового борошна (Рад. Укр., 26.III 1964, 2); // Засіяний, порослий люцерною. Поросята.. користувались люцерновим пасовищем по 2 години ранком і ввечері щоденно (Соц. твар., 1, 1956, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 575.