ЛЮ́ДОВИЙ, а, е, діал. Народний (у 4 знач.). Дуло було.. покрите багатим орнаментом в стилю босняцьких людових виробів (Фр., VI, 1951, 474); На обід ходив Демидів від кількох літ до людової кухні, де харчувались різнородно одягнені люди (Мак., Вибр., 1954, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 569.

Людо́вий, а, е. Народный.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 388.