ЛЬО́ТЧИК-КОСМОНА́ВТ (~ а — ~ а), ч. Той, хто літає в космос на космічних літальних апаратах. Москва урочисто зустрічає славного сина радянського народу, легендарного льотчика-космонавта Юрія Гагаріна (Веч. Київ, 14.IV 1961, 1); Присвоїти звання "Льотчик-космонавт СРСР" громадянинові Радянського Союзу льотчику майорові Титову (Літ. газ., 11.IX 1961, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 587.