ЛЬО́ТОМ, присл., розм. Дуже швидко, в одну мить. Я льотом долетів до гайового окраю (Вовчок, VI, 1956, 328); — Почекай трохи, поки я видою корову, бо вона ж така вреднюча у мене, що льотом у шкоду вскочить (Стельмах, Хліб.., 1959, 561).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 586.