ЛЬОНОМОЧИ́ЛКА, и, ж. Споруда для мочіння льону (у 1 знач.). Механізована льономочилка. Тут треста вимочується в теплій воді (Колг. Укр., 1, 1958, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 586.