ЛЬОНА́РКА, и, ж. Жін. до льона́р. Сестра льонаркою моя, А я будую, тесля я (Нагн., Степ.., 1958, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 585.