ЛУЩИ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до лущення; // Який має здатність лущитися (у 1 знач.). Більшість вирощуваних на Україні сортів гороху — лущильні (Колг. енц., І, 1956, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 561.