ЛУШПА́ЄЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лушпа́йка. [Косяк:] А я, тату, оце поросяткам лушпаєчок зібрав та хлібця… (Зар., Антеї, 1962, 228); Дівчина розкрилася, як зв’язаний тугими зеленими лушпаєчками пуп’янок розкривається до сонця (Собко, Нам спокій.., 1959, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 560.