ЛУШПА́РИТИ, рю, риш, недок., перех., розм. Сильно бити. А малеча — хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили (Головко, І, 1957, 222).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 560.