Лускорі́х, ха, м.

1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. Вх. Пч. II. 9.

2) = Лускач. Шух. I. 291.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 382.