Лу́пкати, каю, єш, гл.
1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). Желех.
2) Хлопать. Лупкати бичем. Вх. Лем. 433.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 382.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Лу́пкати, каю, єш, гл.
1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). Желех.
2) Хлопать. Лупкати бичем. Вх. Лем. 433.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 382.