ЛУНАТИ́ЧКА, и, ж. Жін. до луна́тик. * Образно. — Це ти все бродиш, лунатичко? — спросоння заговорила Мар’яна (Гончар, Людина.., 1960, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 555.