ЛУДИ́ТИСЯ, и́ться, недок. Пас. до луди́ти. Під дією ультразвукових коливань шар емалевої ізоляції спадає, поверхня металу зачищається і лудиться (Веч. Київ, 13.І 1960, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 552.