ЛОШИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лоши́ця. — Був тут у нас один іще: сказати, не зоотехнік, а.. практикант.. Новелою лошичку прозвав (Вишня, II, 1956, 70); Батько дав йому в спадок молоденьку лошичку (Тют., Вир, 1964, 285).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 551.