ЛОШИ́ЦЯ, і, ж. Молода кобила. Засідлана гніда лошиця Ясногорської, піднявши голову, стиха кудись іржала (Гончар, III, 1959, 448).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 551.

Лоши́ця, ці, ж. Кобылица. Як корова за телям, як лошиця за лошям. Чуб. І. 92. Ум. Лошичка. Вас. 197.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 379.