ЛО́ТОС, а, ч. Південна водяна рослина родини лататтєвих з великими красивими квітками й їстівними плодами. Лотоса квіти блакитні, в’янучи, гнулись додолу (Л. Укр., І, 1951, 424); Летить [соловей] на зиму в теплі краї, Може, там добре: лотоси, пальми… (Дор., Літа.., 1957, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 550.