ЛОПУШИ́НА, и, ж., розм.
1. Листок лопуха. Баба обклала спухлу ногу лопушиною, вже їй не так пекло-трудило (Дн. Чайка, Тв., 1960, 75); Він повертає до хати і помічає на призьбі якусь мисочку, прикриту зверху.. листком лопуха. Свирид Яковлевич відкидає лопушину і вдихає в себе пахощі свіжовідкинутого сиру (Стельмах, II, 1962, 104).
2. Те саме, що лопу́х 1. Дно рову укрилося широколистою лопушиною (Мирний, IV, 1955, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 548.