ЛОПА́ТКА, и, ж.
1. Зменш. до лопа́та; маленька лопата. І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набирав вугля з дощаної скрині (Фр., IV, 1950, 187); Діти у сквері орудували іграшковими лопатками, прощаючись з останнім снігом (Руд., Остання шабля, 1959, 306); Комбриг побачив бійця. Той стояв з невеличкою саперною лопаткою в руці (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 10).
2. Те саме, що ло́пать 2. Газотурбінна установка складається з трьох основних частин: компресора, камери згорання і турбінного колеса з лопатками (Наука… 9, 1956, 12); Станція [ТЕС] потребувала.. машин, валів, підшипників, турбінних лопаток (Ю. Янов., II, 1954, 169).
3. Парна кістка трикутної форми в складі плечового пояса хребетних тварин і людини. — У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицідити йому [ведмедеві] просто під ліву лопатку (Фр., IV, 1950, 26); Він був страшний: ребра і лопатки випинались у нього з-під шкіри (Тулуб, Людолови, І, 1957, 476); // Частина тулуба в межах розташування цієї кістки. Поворухнувшись, Юрко .. відчув гострий біль у лівій лопатці (Козл., Ю. Крук, 1957, 500); Піт струменів поміж лопатками, і це трохи псувало їй настрій (Вільде, Сестри.., 1958, 179); // Передня плечова частина м’ясної туші. Лопатка [передня нога] і грудинка використовуються для засмажування в натуральному вигляді (Укр. страви, 1957, 150).
Кла́сти (покла́сти) на [оби́дві] лопа́тки кого: а) перемагати кого-небудь у боротьбі, поклавши супротивника на спину. Найбільшу насолоду Олег Башмачний дістає тоді, коли йому трапляється нагода покласти на обидві лопатки Сашка Чайку (Донч., II, 1956, 379); б) перемагати кого-небудь (у дискусії, суперечці). Після натяку Башкуєва він просто не знав, що говорити, почуваючи, що його поклали на обидві лопатки (Добр., Ол. солдатики, 1961, 87).
4. архт. Вертикальне стовщення стіни — різновид пілястра без капітелі й бази. Створення ряду архітектурних елементів і деталей — пілястрів, лопаток, поясків, карнизів і т. п. — взагалі не властиве сучасній архітектурі жилих будинків (Жилий буд. колгоспника, 1956, 147).
5. розм. Недозрілий стручок гороху. Лопатки гороху варять цілими (Укр. страви, 1957, 207); — Ей, обскубуть горох наш зеленцем, — побач!.. В лопатках обнесуть!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 59).
◊ У Лопа́тки́ в горо́сі поба́чити (помі́тити і т. ін.) — виявити, відчути щось неприємне, звичайно приховуване. Коли він очунявся і побачив, що лопатки в горосі, то одної ночі невідомо куди зник з Бобринця (Збірник про Кроп., 1955, 37); Секретар постеріг лопатки в горосі. Він тілько шморгонув носом і нічого нікому не сказав (Мирний, І, 1954, 160).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 546.