ЛО́КША, і, ж., діал. Локшина. Такого багато людей! Ну, сказано — багато. Да все локшу кришать (Барв., Опов.., 1902, 3); Кожного дня на столі й голубці, і локша в молоці (Мур., Бук. повість, 1959, 129).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 543.

Ло́кша, ші, ж. Лапша. Локшу кришать. Г. Барв. 3. Ум. Локшенька, ло́кшечка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 375.