ЛОЙО́К, йку́, ч. Зменш.-пестл. до лій. Як ноги в гнойку [гнійку], то й губа в лойку. Де гнойок, там і лойок (Номис, 1864, № 7188).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 542.

Лойо́к, лойку, м.

1) Ум. отъ дій. Як ноги в гнойку, то й губа а лойку. Ном.

2) Раст. Ajuga genevensis. ЗЮЗО. І. 110.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 375.