ЛОЗО́ВИЙ, а, е. Зробл., вигот. із лози (у 1 знач.). Загородку заплели нову, кругом обгородили новою лозовою лісою (Мирний, І, 1949, 367); Вони сиділи за лозовим столиком (Мокр., Сто.., 1961, 48).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 541.

Лозо́вий, а, е. Сдѣланный изъ лозы.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 375.