ЛОЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Спальня. Підчаший.. налив князеві другу [чарку] й поніс її на срібному підносі у великокняжу ложницю (Оп., Іду.., 1958, 574).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 541.

Ложни́ця, ці, ж. Спальня. (Молоду) в ложницю повели. К. Бай. 35.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 375.