ЛО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. лови́ти; ловіння. Дітвора, боса й майже гола, ..забавлялась ловленням дрібних рибок на гачки (Фр., VI, 1951, 303); З особливою силою реалізму змальовано в українських і словацьких піснях ловлення призначених у рекрути людей (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 539.