ЛОБА́СТИЙ, а, е. Те саме, що лоба́тий. Малого Шевченка знали навіть на другому кутку: "То — розумовський — бачили, який лобастий" (Вас., II, 1959, 570); Невеличкий, але меткий, з кучмою кучерявого бронзового волосся на лобастій голові, ..він стояв посеред натовпу (Кол., Терен.., 1959, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 535.