ЛИЦЕЗРІ́ННЯ, я, с., заст., ірон. Дія за знач. лицезрі́ти. — Тепер розказуй,.. а я відпочиватиму, слухатиму і втішатимуся лицезрінням пишної краси своєї нареченої (Бурл., Напередодні, 1956, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 500.